Maska tlenowa
Робота з психологом в умовах заслання.
Я психолог з України Віра Сєргєєва. Скоро буде 2 роки, як я, як і багато інших українок, виїхала зі своєї рідної країни, шукаючи прихистку від воєнної агресії.
Майже два роки у Польші – це колосальна практика психологічної допомоги для осіб, що стали вимушеними переселенцями.
Основні запити, з якими я працюю – це психологічна стабілізація жінок, які виїхали з дітьми. В психічному здоров’ї працює той же закон, як і при катастрофі літака. Мама повинна перша одягнути кисневу маску. Тільки тоді вона може допомагати своїй дитині. Хоча часто жінки звертаються за допомогою для своїх дітей, мені доводиться від початку допомагати саме їм.
Я вчу дорослих людей дбати про себе і своє здоров’я, змушую не забувати про власні ресурси і їх поповнення. Інколи проводжу родинні консультації, тому що членам родин потрібно будувати нові стосунки на відстані і вчитися розуміти один одного в нових травматичних обставинах.
Друга категорія, яка потребує психологічної допомоги – це підлітки. Підлітки і в стабільному житті часто мають свої вікові психологічні проблеми. Після виїзду з рідного дому підлітки отримали додаткові проблеми – страх і надтривогу, “неприйняття у новому колективі”, інколи булінг, складнощі мовної та соціальної адаптації, збільшення навчального навантаження, розрив попередніх зрозумілих для дитини соціальних зв’язків, підвищені вимоги, інколи зниження матеріального забезпечення та сумісне з іншими родинами спільне проживання.
Підлітки однакові в різних країнах. В моїй практиці у Польщі – самоушкодження, напружені стосунки з батьками, депресії, порушення харчової поведінки, зниження самооцінки.
Більшість підлітків чекають повернення додому і лише там готові будувати майбутнє. Я ж, працюючи з ними, даю сили, щоб жити тут і зараз, приймаючи обставини і невідкладаючи життя на потім.
Praca z psychologiem w warunkach życia na uchodźstwie.
Niedługo miną dwa lata odkąd, podobnie jak wiele innych Ukrainek, opuściłam ojczyznę w poszukiwaniu schronienia przed agresją militarną.
Prawie dwa lata w Polsce pozwoliły mi na nabycie doświadczenia w pomocy psychologicznej dla osób, które stały się przymusowymi migrantami.
Główny temat, z jakim stykam się w pracy, to potrzeba zapewnienia stabilizacji psychicznej kobietom, które przyjechały tu z dziećmi. Działa tutaj ta sama prawidłowość, co w przypadku katastrof lotniczych – mama powinna, jako pierwsza założyć maskę tlenową. Tylko wtedy będzie mogła pomóc swojemu dziecku. Choć kobiety często proszą o pomoc dla swoich dzieci, ja, w swojej pracy, jako pierwszy cel widzę pomoc matce.
Uczę dorosłych dbać o siebie i swoje zdrowie. Motywuję, aby nie zapominali o własnych zasobach i ich uzupełnianiu. Czasami prowadzę konsultacje rodzinne, ponieważ członkowie rodziny muszą budować nowe relacje na odległość i uczyć się rozumieć siebie w nowych, traumatycznych okolicznościach.
Drugą grupą osób, potrzebującą pomocy psychologicznej, są nastolatki. Adolescenci, nawet w bezpiecznych warunkach, często miewają związane z wiekiem problemy psychiczne. Po opuszczeniu rodzinnego domu w swoim kraju nastolatki borykały się z dodatkowymi problemami – strachem, nadmiernym niepokojem, byciem obcym, odrzuconym w nowej grupie. Czasami doświadczały znęcania się, ich udziałem były trudności w języku i adaptacji społecznej, zwiększone wymagania i obciążenie nauką (część z nich uczy się w dwóch szkołach – polskiej w realu i w ukraińskiej online), zerwanie dotychczasowych, zrozumiałych dla dziecka więzi społecznych. Zdarzało się, że spadał znacząco ich status materialny, a codzienność wymagała od nich porządkowania się zasadom obcych rodzin/domów.
Nastolatki są takie same bez względu na kraj pochodzenia. W mojej praktyce w Polsce – samookaleczenia, napięte relacje z rodzicami, depresja, zaburzenia odżywiania, niska samoocena są na porządku dziennym. Większość nastolatków czeka na powrót do domu i tylko tam jest gotowa budować swoją przyszłość. Ja, pracując z nimi, daję siłę do życia tu i teraz, akceptując okoliczności i nie odkładając życia na później.
Categories: Warto przeczytać
